ЯКЩО І ЗАЗДРИТИ, ТО ПО ДОБРОМУ...

Ось і осінь...

Вранці в жовтні над річкою клубочаться холодні білі тумани. Після сходу сонця вони поволі тануть і спадають на траву чагарників блискучі краплі роси. Холодним вогнем вітає любителів природи березовий і кленовий підлісок.

Досвідчені рибалки знають, що до середини осені вся риба збирається на місцях зимових стоянок - глибоких вирах і ямах. Але тут вона ще не стоїть по-зимовому й охоче виходить на прогулянки по піщаних і положистих схилах недалеко від цих ям. Ловити її вудочками стає значно важче. Зате зростає спортивний інтерес до такого заняття.

Шанувальники поплавцевих вудочок у жовтні звичайно ловлять на одних і тих самих місцях, заздалегідь закинувши сюди принаду. Якщо ці місця розташовані недалеко від зимувальних ям, то ловля може бути успішною до кінця місяця. Здобиччю рибалки в цей період, як правило, є велика плоскирка, плітка, синець, рідше - підуст, підлящик, в'язь. На донні вудочки з кормушкою в жовтні можна спіймати й чималенького ляща.

У жовтні риба починає слабше клювати у вранішні години й активніше - до середини дня. Однак це не означає, що вранці рибалка не повинен поспішати. Не слід забувати, що вже минуло осіннє рівнодення і жовтневий день набагато коротший за ніч.

З середини жовтня риба взагалі починає клювати слабко і мляво. Знову доводиться вдаватися до полегшеного рибальського знаряддя з тонкою жилкою і шумливішим поплавцем.

Переобладнуючи вудочку на пізню осінню ловлю, слід враховувати, що при надто полегшеному грузилі гачок повільно опускається на дно і гарна наживка часто стає здобиччю верховодок.

Досвід показує, що в цей час найзручніше ловити вудочкою з жилкою діаметром 0,15 мм, грузилом з двох штротинок і пофарбованим поплавцем з гусячого пера.

У жовтні багато хто з рибалок повертається додому з чималою кількістю верховодок, бо вони й у цю пору клюють жадібно й безперервно. Ловлять їх на ту ж саму вудочку, але ставлять найлегший поплавець і на одну штротинку зменшують грузило. Наживкою для верховодки найчастіше є шматочки гнойових або земляних хробаків, хлібні кульки, рідше -мотиль.

У теплі жовтневі дні на глибоких озерах часом добре клює плітка. Основною наживкою для неї в цей час є зерна пареної пшениці (це також улюблена їжа плостирки і навіть підлящика). Щоб добре розпарити пшеницю, її доводиться довго витримувати на маленькому вогні в закритому посуді. Це вимагає багато часу. Зручніше пшеницю парити в термосах. Для цього її заздалегідь на 3-4 години вимочують у холодній воді, потім засипають у термос (так, щоб пшениця зайняла не більше половини його ємності) і на ніч заливають окропом.

Взагалі на теплу парену пшеницю будь-яка риба ловиться краще. Тому не рекомендується зливати воду з термоса перед виїздом на рибалку.

У другій половині жовтня, одночасно з помітним похолоднішанням води, оживає й починає шукати їжу линь. Цей хижак полює на глибоких закорчованих ямах, а потім дедалі частіше починає виходити на мілководні річкові пляжі. Найкращою наживкою для нього є пічкур, йорж або гронце хробаків. Дехто з рибалок не без успіху ловить линів на пташині потрухи, шматочки тухлого м'яса і навіть на м'якоть річкової черепашки - перловці.

Найефективнішою є ловля линів на донки вночі. У ясні жовтневі дні лині ловляться рідко.

Вище ми вже з різних приводів говорили про щуку. Рибальська практика довела, найкращим часом для її ловлі спінінгом є осінь. Саме тому докладнішу розмову про цього зубастого хижака в нашому календарі віднесено на жовтень.

Що треба знати про щуку рибалці — аматору? Ця риба широко розповсюджена в багатьох внутрішніх водоймах середніх широт. Дослідження численних авторів підтверджують, що вона невимоглива до чистоти навколишнього середовища так само, як і карась. Щука живе навіть на узмор'ї й у багатьох внутрішніх водоймах з солоною водою. Але вона дуже вибаглива до вмісту кисню. Якщо заздалегідь відомо, що в тому чи іншому озері взимку спостерігався замор, то ні влітку, ні восени ловити щуку у ньому не слід: більшість з них при заморах гине.

Щука, як правило, водиться серед заростей водних рослин, під кущами, поміж камінням - скрізь, де може непомітно чатувати здобич. У нормальних умовах вона мандрує мало, веде переважно денний спосіб життя й особливо активна на світанку та присмерком. На водоймах її завжди вигідніше шукати, ніж чекати, поки вона підійде до місця ловлі сама.

Протягом року відмічають три періоди особливо інтенсивного клювання щуки: зимовищ (переднерестовий) - у березні і квітні, післянерестовий - у травні і червні, осінній - у вересні і жовтні.

Основна їжа щук - дрібна риба і жабенята. На багатьох водоймах дрібні щуки добре ловляться на хробаків та п'явок. Найбільш ласий живець для цієї риби - плітка, плоскирка, верховодка. Щук ловлять переважно на кружки, чмаки, жерлиці, на вудочки - щуківки, на доріжку, а взимку ще й на дрібну окуневу чи більшу судакову блешню.

Улітку щук найцікавіше ловити на спінінг. Різні металеві спінінгові блешні є ефективним знаряддям для ловлі цієї риби від скресання водойм аж до льодоставу. Особливо ефективні вони в другій половині жовтня. З настанням вранішніх заморозків щука буквально починає розбійничати на усіх водоймах середніх географічних широт. У цю пору вона остаточно позбувається почуття обережності і жадібно кидається на будь-яку блешню.

Ловити щук у жовтні слід на глибоких місцях , блешню вести майже по самому дну і значно повільніше, ніж улітку. Для цього найбільш придатні важкі рухливі і добре поліровані блешні.

При ловлі на поворотні блешні листок треба відрегулювати так, щоб він швидко обертався навіть під час найповільнішого проведення. Щоб забезпечити якнайкраще обертання, голівку-грузило звичайно посувають на 15-20 см від листка.

Найбільш уловисті - дрібні поворотні блешні, виготовлені з старих срібних монет чи з будь-яких металевих пластинок, що мають домішку срібла.

У жовтні спінінгісти можуть не боятися зачепити снасть. Уже до середини місяця стебла лопухів стають ламкі, легко обриваються, а трохи згодом якір з ходу ламатиме їх. Але треба берегтися непередбаченого обриву жилки в результаті атаки великої щуки. Багаторічний досвід показує, що в цю осінню пору року не можна користуватися жилкою завтовшки менше 0,6 мм.

У жовтні на землі й у повітрі можливі заморозки. Остаточно зникають мухи, рибалки — аматори втрачають одну з найкращих літніх наживок - опаришів і дедалі частіше використовують хробаків. Але й їх стає важко знаходити: з наближенням зими вони закопуються глибше в землю.

Досвідчені рибалки у вересні і жовтні заготовляють хробаків на всю зиму. Зберігати їх слід у добре пригнаних дерев'яних шухлядах, у металевих відрах, каструлях і виварках, наповнених землею, перемішаною з гноєм. До настання морозів шухляди можна тримати в сараї, на зиму їх опускають у льох. Протягом зими хробаків періодично підгодовують рештками рідкої їжі (супом, бульйоном) чи рідкою борошняною бовтанкою.